Дорогий мій сину!
Твій лист, як і мамин, мене дуже засмутив - усе через те, що хвора бабуся. Звичайно, Ти допомагаєш мамі і дєді - доглядати за бабусею, чи не так?
А пишеш Ти не так, як міг би, аби постарався. Бачиш, сину, із цих дрібниць починається людина. Ти хотів би мати книгу про героїв-піонерів. Я Тобі не можу напевне її обіцяти, що дістану. В кожному разі постараюся зробити Тобі таку радість.
А хочеш, я Тобі розкажу про те, як стати героєм? Втім, це не обов’язково - бути героєм. Але обов’язково - бути доброю людиною, тобто такою, що намагається більше віддати іншим, аніж брати. Герої виникають тоді, коли не всі люди є добрі. Тоді потрібно, аби були герої. Ти знаєш, що більшість із них гине, бо сили, що стоять проти них, занадто великі, аби їх збороти. Малюєш Ти, сину, зовсім зле. Я так само зле малював, як Ти, і дуже за тим шкодую.
Твій Тато
Лютий 1975