"...половина служби уже пройшла, і тепер легше вловити перспективу..."  (Лист до Віктора Дідківського. Травень 1961 р.).

Військо, Урал (1959 - 1961)

Василь Стус: "...половина служби уже пройшла..."

«ПАЛІМПСЕСТИ»
(Київська версія)

Збірки

Збірка "Палімпсести" (Київська версія) серпень 1979 – травень 1980 рр.

Скульптор Володимир Щур розпочав роботу на пам'ятником Василю Стусу. 

Новини

Володимир Щур розпочав роботу над пам'ятником Василю Стусу

Зарахович Алексей. Памяти В. Стуса. ("На мокром месте озеро и сад...").


Вивчення спадщини В.Стуса

Олексій Зарахович. Пам'яті В. Стуса

"Покрайдороги, вигнана з села..." - "Палімпсести", 3 частина.

Збірка "Палімпсести"

"Солов'їна тополя"

Юрма жінок (мов поховальний хід)
руйнує грубі мури, мов картонні.
І гони прагнень, пристрастей, агоній
чергуються з бідою вперебрід.
І душу спалює незнаний встид,
і обпікає сніг гарячі скроні,
а ворон...

Збірка "Час творчості / Dichtenszeit"

Юрма жінок (мов поховальний хід)

Мене вже друзі одцурались,
і рідні попризабувались,
і все, що горбиться за муром,
уже світ за очі спішить.
Те, що любив я — відкохалось,
що втратив — вік за мною гналось,
а вороння у три зажури
крильм...

Мене вже друзі одцурались

Збірка "Зимові дерева"

Перша збірка віршів Василя Стуса.

Збірка «Круговерть» (1964-1965, не видана)

Збірка "Веселий цвинтар"

Збірка «Час творчості  /  Dichtenszeit» (18 січня 1972 – 30.09.1972 р.).

Вірші Василя Стуса в перекладі на азербайджанську Саліма Бабуллаогли. 

Василь Стус азербайджанською

Промова лауреата премії ім. Василя Стуса Тараса Возняка на урочистій церемонії в Національному музеї Тараса Шевченка 15 вересня 2021 р.

Тарас ВОЗНЯК - лауреат премії ім. Василя Стуса 2021 р.

1954 рік: Київ, Радянський Союз, Європа та світ. Найважливіші події і найяскравіші постаті.

Київ (1954)

1954 рік: Київ та довкола нього

Наді мною синє віко неба,
сіро-чорна, як земля, труна
обшиває душу. Так і треба:
вже остання лопнула струна,
вкрай напнута сподіванням. Досить:
бо немає стерпу. Твій кінець
умовляє, научає, просить —
...

Наді мною синє віко неба

Щаблі життя: відслонення душі
промежи злежалих і сланцюватих
одмерлих душ — старого родоводу
нагірньої біди. Пропахлі смертю
справіку неоговтаних бажань,
що, в землю втоптані, підносять руку,
неначе п...

Щаблі життя: відслонення душі

За шибами туркочуть голуби
і горобці виспівують щасливі,
перегуки і гамори грайливі
все хлюпають об шиби, мов прибій,
так дивно відгороджений вікном
і зависоким муром. Синь небесна
до тебе прихиляєтьс...

За шибами торкочуть голуби

Ти, янголе, закинутий у пекло,
настачене собі за власний прогріх —
цю понадмірну відданість шляхам
будучих літ — уже спізнав чекання,
коли ж відслоняться тобі світи,
занадто добре знані, ще до твого
н...

Ти, янголе, закинутий у пекло

Вороння пролетіло в сусіднім вікні,
наче груддя біди в вечоровім огні,
наче помахи долі: нещасний, дивись,
як червоно і чорно твої пойнялись
роки сховані. Літа без зелен-садів,
коридори ночей обгоріли...

Вороння пролетіло в сусіднім вікні

Пірнаю в ночі, наче в сни,
до ранку не прочахну.
А три весни, як три стіни,
пополотніли з жаху.
Ще видиться: тонка сосна
пірнути в небо хоче,
стоїть дружина голосна
і в безвість тупить очі.
Туди прова...

Пірнаю в ночі, наче в сни

"Ця чорнота попереду..." - "Палімпсести", частина 3. Долання смерті, тема, яка з різних боків досліджується автором у 3-й частині київської редакції збірки. Більшість віршів остаточно не закінчені автором.

"Ця чорнота попереду..."

"Дивлюсь на тебе - і не пізнаю..." - "Палімпсести", 3 частина. Звернення до сина з філософськими алюзіями людської поразки.

"Дивлюсь на тебе - і не пізнаю..."

"Будинок той, котрого жаль будив..." - "Палімпсести", 3 частина.

"Будинок той, котрого жаль будив..."

"Зелена, блакитна, прозора дзвіниця..." - "Палімпсести", частина 3.

"Зелена, блакитна, прозора дзвіниця..."

"Ми дивимось зі смерті в спалий з нас..." /Б/ - "Палімпсести", частина 3.

"Ми дивимось зі смерті в спалий з нас..." /Б/

"Ми дивимось зі смерті в спалий з нас..." - варіант "А", "Палімпсести", частина 3.

"Ми дивимось зі смерті в спалий з нас..." /А/

"Ще височів між нас напруглий мур..." - "Палімпсести", 3 частина