Цієї ночі не стало Івана Дзюби – останньої знакової української постаті 20 ст. Людини, яка могла і творила смисли, творила світ, дарувала людям любов і тепло.
Книжка Івана Михайловича «Інтернаціоналізм чи русифікація» народила цілу епоху, стала зафіксованим культурним фактом, який дозволив цілому народу рухатись далі.
Іван Михайлович Дзюба був головним редактором і душею останнього знакового літературного українського журналу «Сучасність», який формував вітчизняний літературний процес і формував ієрархічний канон. Довгий час він був осердям культурного руху опору, літературознавства, шевченко- і стусознавства. Моральним авторитетом, якого нам всім бракуватиме…
Але з нами лишаються його думки – виважені, жорсткі, але справедливі:
«Міра ізоляції від світових процесів завжди була і є мірою не лише економічного, а й духовного зубожіння. Міра і характер контактів будь-якої культури з культурами інших народів є свідченням її власного рівня розвитку і водночас залежить від нього. Малорозвинена культура не здатна на плідні контакти, бо неспроможна резонувати на високі явища. Малооригінальна культура не може щось запропонувати іншим і приречена на пасивну роль у духовній взаємодії, на запозичення й наслідування».
Дякуємо Вам за ці слова, вони спонукають кращих із нас самовдосконалюватись, ставати кращими і не опускати рук за жодних обставин.
Дмитро Стус, Юріс Пісковий, Наталя Гуменюк, Олександр Ларін, Тамара Мазур, Андрій Пучков і всі члени СтусЦентру.