Київ і київські митці шукають нові смисли і нові пов'язання зі своїми прапервнями. Започаткований доволі давно процес значно пришвидшився під час війни, що знайшло своє втілення в тісному переплетінні давніх знаків з предметами сучасного високого побуту.
Зокрема, дуже цікавим здається проект порцелянової колекції «Київ», реалізованої в колаборації української художниці Ганки Третяк та Марії Дідковської (M.D.).
У високому дизайні автори проекту використали фрагмент автографу вірша Василя Стуса і підпис поета, цифру яких було надано Дмитром Стусом з колекції "СтусЦентру".
«Київську колекцію" її автори задумали як символ "єдності родин, затишку, обіймів та рідних місць... Де б ви не були зараз, - пишуть вони, - оточуйте себе речами, наповненими сенсами, та розповідайте про наші символи».
За мною Київ тягнеться у снах. Зелена глиця і темнава червінь достиглих черешень. Не зрадьте, нерви: попереду — твій край, твій крах, твій прах. Прослалася дорога — вся в снігах, і простори — горбаті і безкраї — подвигнуть розпач. О коханий краю, ти наче посаг мій — у головах. І сива мати височіє в снах. Рука її, кістлява, наче гілка у намерзі. Лунає десь гагілка, і в сонці стежка. Й тупіт у степах.