Постаті24 трав.

Багалій Дмитро

stus_czco/mqsZEjX7R.jpeg

Дмитро́ Іва́нович Багалій (26 жовтня [7 листопада] 1857, Київ — 9 лютого 1932, Харків) — український історик, філософ та громадський діяч. Ректор Імператорського Харківського університету (1906—1910). Один із засновників Української Академії Наук.

У 1880 р. став членом Київської громади, а з 1881-го – брав участь у роботі Історичного товариства Нестора літописця.

У 1883 р. став доцентом кафедри російської історії Харківського університету, а у 1887 — екстраординарним професором цієї кафедри. Редагував «Сборник Харьковского историко-филологического общества».

4 жовтня 1906 р. обраний ректором Харківського університету.

У 1914—1917 рр. голова Харківської міської думи, міський голова Харкова.

1 вересня 1917 — очолив Харківську «Просвіту».

З 1918 р. член комітету по заснуванню Української Академії Наук, а з 1919-го — голова її історично-філологічного відділу, член Президії ВУАН, голова Комітету охорони пам'ятників історії та мистецтва УАН. Один з ініціаторів створення академічної бібліотеки.

1926 р. Д. І. Багалій став першим директором Науково-дослідного інституту Тараса Шевченка.

1929 р. Дмитро Багалій обраний головою першого історико-філологічного відділу Всеукраїнської Академії наук (ВУАН).

Наукова спадщина включає близько 600 публікацій: підручники з російської історії, монографії, археологічні видання, статті із історії Слобідської, Лівобережної, Південної України XV—XVIII ст. Окремий напрям наукової діяльності Д. Багалія — дослідження життя та творчості Сковороди і Каразіна.

Після 1932 р. і аж до 1990-х згадки про Д.Багалія були вкрай небажаними.

Головні праці:

Багалій Д. І. Український мандрований філософ Гр. Сав. Сковорода. — Харків: Держвидав України, 1926. — 397 с.

Багалій Д. І. Заселення південної України (Запорожжя й Новоросійського краю) і перші початки її культурного розвитку. — Харків: Союз, 1920.

Багалій Д. Нарис української історіографії. Т. 1: Літопис, вип. 1. — Київ: Друк. Всеукр. акад. наук, 1923. — II, 138 с. — (Збірник історично-філологічного відділу Української академії наук; № 1).

Багалей Д. И. Издания сочинений Г. С. Сковороды и состоящие в связи с ними исследования о нем: (к 120 годовщине со времени его кончины: 1794-1914 г.) / Д. И. Багалей. – Петроград: Тип. Император. акад. наук, 1915. – 58 с.

Багалей Д. И. Г. С. Сковорода и Л. Н. Толстой: историческая параллель / речь проф. Д. И. Багалея. – Харьков: Тип. и литогр. М. Зильберберг и С-вья, 1911. – 8 с.

Багалій Д. І. Т. Шевченко і селяни в переказах і історичній дійсності: доповідь на зборах в Інституті Т. Шевченка 14 берез. 1927 р. / акад. Дмитро Багалій ; Ін-т Тараса Шевченка. – Харків : б. в., 1928. – 28 с.

Багалей, Д. И. Общий очерк древностей Харьковской губернии / Д. И. Багалей. — Харьков: Тип. Губерн. Правления, 1890. – 30 с.

Багалій Д. І. Т. Г. Шевченко і Кирило-Методіївці : іст.-літ. розвідка / Д. І. Багалій ; за ред. Катедри історії укр. культури. — Харків : Держ. вид-во України, 1925. — 104 с. – (Критична бібліотека).

Багалій Д. Т. Г. Шевченко – поет пригноблених мас / Д. Багалій. — Харків : ДВОУ : Л-ра і мистец., 1931. – 102 с.

Багалій Д. Історія Слободської України / Д. І. Багалій ; передм. та ком. В. Л. Маслійчук ; упорядн. О. О. Савчук. — Харків : Видавець Олександр Савчук, 2019. — XXXІІ + 400 с. — Серія «Слобожанський світ». Випуск 12.

Багалей Д. И. История города Харькова за 250 лет его существования (с 1655-го по 1905-й год) : ист. монография. Т. 2: XIX-й и начало XX-го века / Д. И. Багалей, Д. П. Миллер. — Харьков: Тип. и литография М. Зильберберг и С-вья, 1912. – 973 с.

dvstus@gmail.com