"Зелена, блакитна, прозора дзвіниця..."

Зелена, блакитна, прозора дзвіниця так світиться щедро, так ясно святиться. Щорана порану займається щиро, вергаючи в вічність, вертаючи віру. Як свічка ласкава і тепла як свічка, розтопленим золотом рине, як річка, задивлена д'горі, запрагла блакиті, гарячим склепінням воліє струміти. Подобою щастя, цноти лінотою підноситься радістю і ліпотою. Молітеся люди, підносьте долоні і лиця, очима просвітлими повні. Бубнявіє золото гроном калини, тут Бог ся рождає, Господь України. Злотозгук цяткований гроном калини бо тут ся рождають сини України.

Фрагмент дзвіниці Троїцько-Іллінського монастиря в Чернігові.

"Палімпсести", частина 3.

dvstus@gmail.com
Тільки аутентифіковані користувачі можуть залишати коментарі. Увійдіть, будь ласка.