Ода Президенту Прип'ятської республіки на 40-річний ювілей

Зичимо щастя-здоров'я Генріху, Федора сину! Вуха його ювілейні жаром горять недарма: сорок він років прожив, ніхімічив у світі немало, доброї слави зажив коло Давид-городка. Човен дірявий його Прип'яті води громадив в Турові знають його діти і ветхі баби

Подарункова листівка.

Досить йому показати свою джентльменську борідку - каже старий і малий: Доктор-професор Дворко. Велій це майстер ловити живцем фаршировані щуки, і кожна заважити може кілограмів на 5 або й 6. В ліс як подасться - обійде вирубки, топі, канави та маслюків чи опеньків повен збере козубець.

Силою дивен зело муж цей, буй-тур прудконогий - ввечері пуститься чвалом - стогне земля і гуде В смерть перелякане все Академічне містечко жде, поки Генріх Дворко Київ кругом оббіжить. Бігати нині нелегко, Генріху, в сірому светрі - стане твій чуб, наче хлющ: градусів двадцять вважай. Такщо даруєм Тобі спортивний костюм трикотажний. Розмір ми брали найбільший. Отож вибачай, коли жме.

Автограф Василя Стуса 1971 р. Давид-городок, місце між Туровом і Мозирем, де на початку 1970-х розташовувалось літнє наметове містечко, в якому відпочивали шістдесятники нон-конформісти, їх рідні та близькі. Організатором відпочинку і "президентом Прип'ятської республіки" був Генріх Федорович Дворко. Академічне містечко - район Києва, в якому в 1970-х жило чимало технічної та творчої інтелігенції.

Генріх Дворко (23.04.1931 - 7.07.2012) - вчений-хімік, громадський діяч, шістдесятник.Один із наймолодших в СРСР докторів хімічник наук (1966), активний учасник правозахисного руху. За активну громадянську позицію виключений з Академії наук і переведений в Інститут нафтохімії, де його керівником був навіть не кандидат. Причетний до поширення самвидаву, єдиний, хто зберіг примірник "Веселого цвинтаря", коли інші були вилучені представниками КДБ чи спалені їх власниками. Консультував Дмитра Стуса під час кількарічного листування з КДБ-МВС СРСР з приводу дозволу на перепоховання тіла Василя Стуса в Україні. Допомагав родинам репресованих, опікувався родиною Івана та Леоніди Світличних. Під час перепоховання Василя Стуса, Юрія Литвина та Олекси Тихого штаб перепоховання знаходився саме в його квартирі на вул. Петровського. Створив власний метод, лабораторію та відкрив вердазильний метод дослідження механізмів органічних реакцій.

dvstus@gmail.com
Тільки аутентифіковані користувачі можуть залишати коментарі. Увійдіть, будь ласка.