Скучив за степом, скучив за лугом, скучив за ставом, скучив за гаєм, скучив за сином, скучив за другом, скучив за матір’ю, за рідним краєм! Часом присниться синій барвінок, сивий полин і сум чебрецевий, київські сосни, тихий зарінок. Я не крицевий. Жодного просвіту, жодної шпари, тьмяно. Хоч око виколи, темно. Марне чекати — вибуду кару. Ждати — даремне.