"Я геть нічого не знаю про своїх друзів..." (З листа до батьків від 1-6.04.1975 р.)
З початком повномасштабної агресії Росії проти України не лише люди, а й культурні артефакти стали загроженими.
Рукописи горіли в вогні, будівлі руйнувалися, незакаталогізовані об'єкти безслідно зникали.
Не обійшла ця загроза й архіву Василя Стуса, більша частина якого, як і бібліотека поета, опинилися в одній із "сірих" зон Київської області.
Певна річ, все евакуювати було неможливо, а тому залишалося лише молитися, аби пожежі й вибухи мінімально пошкодили будівлю, де архів поета зберігався останні півтора десятиліття.
До 10 березня 2022 р. до Києва було евакуйовано найцінніше з архіву Василя Стуса, а будівля, в якій залишилася бібліотека поета, не зазнала суттєвих руйнувань навіть попри те, що кілька днів знаходилася в районі активних бойових дій.
Відразу після перевезення архіву в відносно безпечний Київ постало питання про його збереження та цифрування.
І в цьому знову прийшли на допомогу нові друзі поета, завдяки підтримці яких була збережена і, маю надію, невдовзі буде введена в науковий обіг значна частина архіву Василя Стуса, яку не знищила ні радянська каральна система, ні байдужість української держави, ні пряма військова агресія Росії.
Передусім хочу подякувати уряду міста Варшави і "Староміському Дому культури", які виділили кошти для оцифровки унікальних документів, фотографій, рукописних і машинописних текстів Василя Стуса.
Так само не можу не згадати члена СтусЦентру Олексія Волкова, який надав необхідну техніку для сканування. І, звісно ж, Юріса Піскового та компанію fex.net, на серверному просторі якої зберігається весь засканований матеріал.
Дякую Вам - "невідомі друзі" Василя Стуса.
Загалом, завдяки гранту SDK ("Староміський Дім культури") за період від вересня 2022 р. до серпня 2023 р. було зроблено і описано 26 000 сканів творчого архіву Василя Стуса.
Паралельно з цим SDK розпочав роботу над перекладом "Часу творчості" на польську мову. Томик перекладів має вийти друком у грудні 2023 р. Вірші були перекладені Яцеком Подсядло, листи - Катажиною Котинською, а науковий вступ до книги написав Богдан Токарський.
Маю надію, що десь в грудні на сайті СтусЦентру вдасться започаткувати й рубрику "Архів", аби розпочати введення до наукового обігу унікальні матеріали Стусового архіву.
