"Звіром вити, горілку пити..." - "Зимові дерева", 1964, Київ, вірш, пов'язаний з історіями національних травм українського поета.

Збірка "Зимові дерева"

"Звіром вити, горілку пити..."

"Сто років, як сконала Січ..." -  "Зимові дерева". 1963-1964. Твір започатковує емоційно-культурологічне осмислення віршів, які Василь Стус умовно назвав "позви з історією". Сумну точку відліку він відраховує від 1775 року - часу знищення Гетьманщини...

"Сто років, як сконала Січ..."

"Украдене сонце..." ("За літописом Самовидця") - "Палімпсести": метафізика історичної долі України, навіяна читанням літопису про одну з найтрагічніших сторінок нашої історії.

Збірка "Палімпсести"

"Украдене сонце..."

"За літописом Самовидця" включений до складу київської та магаданської версії"Палімпсестів".