Протокол додаткового допиту обвинуваченого
м. Київ 25 січня 1972 р.
Слідчий Управління КДБ при РМ УРСР (Раді міністрів) по Київській області старший лейтенант Логінов
в приміщенні слідчого відділу КДБ при РМ УРСР
в додержання вимог ст.ст. 143, 145 і 146 КПК (Кримінально-процесуальний кодекс) УРСР, допитав обвинуваченого Стуса Василя Семеновича, 1938 року народження.
Допит почато в 14 год. 55 хв. Закінчено в 16 год. 30 хв.
Питання: Вам пред'явлено документ, вилучений у Вас під час обшуку. Цей документ на 5 аркушах, є рукописом, що починається словами: "Привид бродить по Європі..." Чи Вами написаний цей рукопис і що Ви можете пояснити з приводу написання цього рукопису?
Відповідь: Поки я не одержу відповідей на мої заяви до компетентних інстанцій я покази по справі давати не буду. Уточню свою відповідь: оскільки мені інкримінують листи, надіслані до офіційних установ, більш компетентних у справах, що стосуються українського літературного процесу, за КДБ, хочу продовжити свою розмову із слідчим КДБ після того, як знатиму оцінку моїх літературних творів від працівників ЦК КП України, ідеологічного відділу зосібна, та Спілки письменників України. До того часу відповідати на запитання слідчого не буду.
Коли людина потрапляє за грати, вона природно намагається зберігати надію на порядність, людяність, чесність влади та інших людей. Саме тому Василь Стус і апелює до колег літераторів. Проте ілюзії швидко розвіюються. Уже 9 лютого у слідчого з'явилася рецензія від критика зі Спілки письменників України на збірку "Зимові дерева" з формулюваннями, включеними пізніше у вирок суду: так за два тижні всі ілюзії було розвіяно і поет зрозумів, що залишився сам на сам із системою. Тут цікава аналогія: в 1930-ті вижити вдалося лише тим зі знакових українських письменників, твори яких мали загальносоюзний резонанс. Для інших знайшлися "свої" проплачені рецензенти...
Протокол мною прочитано, моя відповідь записана правильно, враховуючи власноруч дописане уточнення.
В.Стус
Допитав слідчий УКДБ по Київській області старший лейтенант Логінов
25 січня 1972 р. Василь Стус написав 4 вірші, що увійшли до збірки "Час творчості": "Мов лебединя, розкрилила...", "Як моторошні сни, ці дні і ночі...", "Вимріяна і жива донині...", "У затишку прожити не судилось...".