Аби лиш подолати гнів, сторозтриклятий гнів здолати, я б поіменно міг назвати усіх братів, усіх катів. Та погляд застує імла, і я, мов лев, у цій оборі де стільки кроків в коридорі — Чорти товчуться дубала Терпи. Терпи. Ще поживи у гніві. Хай трясе тобою, допоки вижде час двобою той вершник, що без голови.
1974 р. "Палімпсести". Написано під час 2-місячного передування в ПКТ мордовських таборів. Вперше переписано у листі до дружини від 19.08.1974 р.