Допит по справі Миколи Холодного

stus_czco/EdGyXHBng.jpeg
Кримінальна справа № 47 на Василя Стуса 1972 р. Т. 1. Арк. 171. Зберігається в архіві СБУ.

Відкрита на підставі свідчень та галасу довкола бельгійського студента українського походження Ярослава Добоша кримінальна справа проти українських неофіціозних діячів культури набирала обертів. Про Добоша, звісно, ніхто не згадував. Натомість всі хоч трохи помітні постаті українського андеграунду потрапили під пристальну увагу КДБ.

Іван Світличний і Вячеслав Чорновіл, Ірина Стасів-Калинець і Василь Лісовий, Євген Сверстюк і Микола Плахотнюк... Це була операція "Блок", так принаймні її називали спецслужби.

Головним досягненням КДБ був страх, який неймовірно посилився в середовищі українських культурних діячів. В один день ломались кар'єри, руйнувались родини і долі. Було страшно настільки, що вчорашні друзі сьогодні ховали очі, але перебігали на інший бік вулиці, аби навіть не привітатися з дружинами чи друзями заарештованих.

20 лютого 1972 р. заарештували й поета Миколу Холодного, чия популярність на той час була більшою за Василеву. Так у самвидавчому журналі «Український вісник», редагованому В.Чорноволом, М.Холодного називають найпопулярнішим в Україні. Якщо це й перебільшення, то не надто значне, бо крилаті вислови Холодного цитували в багатьох нон-конформістських середовищах.

stus_czco/L1rhq0Bng.jpeg
Микола Холодний (31.07.1939 Ягідний хутір, с. Краснопілля Коропського району Чернігівської області (за документами – 30.07.1939 р., с. Карильське) – середина лютого 2006 р., Остер Чернігівської області).

Відтак нічого дивного, що на 4-й день після арешту Миколи Холодного, про що, найімовірніше, Василь Стус нічого не знав, відбувся його допит по справі Миколи Холодного.

ПРОТОКОЛ

м. Київ 24 лютого 1972 р.

Слідчий Управління КДБ при РМ (Раді Міністрів) УРСР по Київській області старший лейтенант Логінов

в приміщенні слідчого відділу КДБ при РМ УРСР... допитав обвинуваченого Стуса Василя Семеновича, 1938 р.н.

Допит почато в 14 год. 30 хв.

Закінчено в 17 год. 05 хв.

Микола Холодний - поет, публіцист перекладач. У 1961 р. переїхав до Києва, сташи студентом філологічного факультету Київського університету. З 1962 р. брав активну участь у роботі Клубу творчої молоді «Сучасник», часто виступав на офіційних і неофіційних літературних вечорах, брав участь у поході зі смолоскипами до пам'ятника Івану Франку. Його вірші активно поширювались у самвидаві. Твори Холодного вирізняють їдка іронія, алегоричність, патріотичний пафос. Багато його рядків стали „крилатими”: "Трупи клав на вози тридцять третій рочок… Хоч бери та й гризи комсомольський значок..." (1963) Заарештований за звинуваченням у проведенні антирадянської агітації і пропаганди – фактично за збірку віршів "Крик з могили"). Слідчий Л. Берестовський шантажував Холодного психіатричною експертизою. 7.07.1972 р. в «Літературній Україні» опублікувано відкритий лист Холодного «На терези совісті», а за два дні до цього кримінальну справу проти нього було припинено. Василь Стус дуже різко відреагував на лист Холодного: Коли Холодний свині пас // і пах від смороду і поту, // цей поетичний ловелас // вкраїнську оббрехав Голготу".

Запитання: У своїх листах-запитах Ви неодноразово згадували Миколу Холодного. Чи знайомі Ви з ним особисто? З якого часу його знаєте? Коли та за яких обставин познайомились, які у Вас склались взаємовідносини з ним?

Відповідь: Миколу Холодного я знаю з 1964-5 років. Познайомився з ним на літоб'єднанні при видавництві "Молодь" - тоді, коли це літоб'єднання ще не розігнали. Я його ціную як талановитого українського радянського поета, одного з найбільш соціально значимих сучасних українських майстрів слова. Дуже високо ставлю його вірші, присвячені сільській тематиці. В його віршах є чимало похмурого гумору, але для людини, над якою так немилосердно збиткуються багатьма роками, це і недивно. Бо це, можливо, Бо це, можливо, його природнє бачення несправедливого до нього світу. Це складна людина. Знаю, що перед університетом він був сповнений чистої комсомольської віри в добро і справедливість, проте пізніше, під впливом тяжких для нього і несправедливих підозр, розпікань, цікувань ця віра в ньому трохи підупала. Так принаймні здається мені, людині, що не належала ніколи до його близьких друзів. Дуже можливо, що я помиляюся, кажучи про підупадання віри.

stus_czco/QYWdcJBnR.jpeg
Кримінальна справа № 47 на Василя Стуса 1972 р. Т. 1. Арк. 172.

Запитання: Де працював М.Холодний останні роки і як часто Ви з ним бачились?

Відповідь: останні кілька років, як, зрештою, і раніше, я його бачив дуже і дуже рідко. Здається, що працював десь у школі, читав російську мову й літературу й жив надголодь, бо не мав достатнього завантаження, як педагог.

Запитання: Що Вам відомо про написання Холодним віршів антирадянського наклепницького змісту?

Відповідь: невідомо нічого. Певен, що таких віршів Микола Холодний не писав.

Запитання: Які вірші чи збірки віршів Ви одержували від М.Холодного?

Відповідь: такого я не пам'ятаю. Думаю, що жодних. У мене була одна стара його поетична збірка "Крик із могили", але хто мені її дав - не пам'ятаю, бо ніколи не думав, що це так важливо: запам'ятовувати не потрібні для себе речі.

stus_czco/Yg_u5Jf7g.jpeg
Кримінальна справа № 47 на Василя Стуса 1972 р. Т. 1. Арк. 173.

Запитання: Під час обшуку у Вас вилучена саморобна збірка віршів з назвою "Крик з могили". Вище Ви показали, що це вірші М.Холодного. Названа збірка віршів Вам пред'явлюється. Звідки Ви знаєте, що вірші, вміщені в цій збірці, написані М.Холодним?

Відповідь: справді, я помилився. Це збірка антологічна, тобто, це добірка кількох сучасних українських поетів, як мені видається.

Із цієї збірки, яку я щойно оглянув, упізнаю вірші М.Холодного такі: "Зустріньмося в понеділок", "Шевченко", "Любов", які або друкувалися в українській радянській періодиці, або які я чув на літоб'єднанні при видавництві "Молодь".

Упізнаю також вірш "Миколи Вінграновського "Повернення Хікмета", який друкувався в журналі "Зміна" чи "Ранок".

Авторів інших віршів я не знаю.

Запитання: Ким надруковані тексти віршів та упорядковано пред'явлену Вам саморобну збірку "Крик з могили"?

Відповідь: твердо знаю, що не мною. Хто надрукував цю антологічну збірку поезії та упорядкував її - не знаю.

Запитання: Що Вам відомо про видання віршів М.Холодного за кордоном?

Відповідь: наскільки пам'ятаю, його вірші друкувалися в українській періодиці країн народної демократії - Польщі та Чехословаччини. Інших друків чи передруків творів Миколи Холодного за кордоном я не знаю.

stus_czco/LthEpJfng.jpeg
Кримінальна справа № 47 на Василя Стуса 1972 р. Т. 1. Арк. 174.

Запитання: Звідки Вам відомо, що вірші М.Холодного друкувались в Польщі чи Чехословаччині і що Вам відомо про те, як ці вірші потрапили за кордон?

Відповідь: раніше я читав українську періодику Польщі та Чехословаччини. Наскільки пам'ятаю, там зрідка подибувався той чи інший вірш Миколи Холодного. Здається, що його вірші вміщено також у антології "Молода українська поезія", що її видали в Чехословаччині 1965 року, переклавши поезії українських авторів чеською мовою.

Про те, як потрапили вірші Холодного за кордон, мені не відомо нічого.

Запитання: Чи відомі Вам факти антирадянської чи іншої злочинної діяльності, яку б провадив Микола Холодний?

Відповідь: про таку діяльність Миколи Холодного я не знаю нічого і певен, що це вигадка. Єдиний "злочин" Холодного, який я знаю, - що він пише вірші, які видавничі рецензенти, читачі, може, навіть ширша літературна громадськість високо поціновують, але видавництва ось уже кілька років не пускають їх до читача. Ті вірші Холодного, які я знаю, сповнені високого громадського пафосу, вони допомагають здійснювати ідеали демократії, справедливості і добра.

Запитання: Що Вам відомо про розмноження та розповсюдження серед приватних осіб віршів Миколи Холодного у машинописному вигляді, на фотопапері чи магнітофонних стрічках?

stus_czco/ZU6ph1f7g.jpeg
Кримінальна справа № 47 на Василя Стуса 1972 р. Т. 1. Арк. 175.

Відповідь: Відомо тільки те, що його поетична збірка у машинописному вигляді лежала (а, може, лежить і досі) у видавництві "Радянський письменник". Окрім цього, не відомо нічого.

Відповіді на запитання за власним бажанням записував сам.

В.Стус

Допитав слідчий УКДБ

старший лейтенант (підпис) Логінов

dvstus@gmail.com