"Душа переболіла — ні болю, ні страху..."

Душа переболіла — ні болю, ні страху, у бога на духу прозоре сяє тіло. В терновому вінці — останні рви причали, сказилися начала і звомпились кінці. Між двох твоїх надсад палає свічка жовта, але себе оговтуй — і піде все на лад. Доріже без ножа розпроклятуща доля — така моя недоля, така мені чужа. І неба вороння у головах кружляє і світ тобі змеркає, бо й світить навмання. Заціп німі уста згадайте нас братове без чаю і без мови і віщого хреста, заціп німі уста навіки товариство іде вертепне дійство — без чорта і хреста. Байдужа бродить надокруг чужа байдужа чверть — і хто нам ворог, хто нам друг — усім біди ущерть. Додолу голову нагни — нагни і не питай про чужаницю чужини ані про рідний край. Це пітьма пітьми, сто чвертей, це дожиття — і вже, коли од висохлих очей і бог не вбереже.

Тільки аутентифіковані користувачі можуть залишати коментарі. Увійдіть, будь ласка.