Хто б, як кричав я, почув би мій голос із сонму янголів? Хоч би котрийсь і почув і притис раптом до серця мене: Я б помер від його більшої моці. Адже чудове — не більше як початок жахливого, яке ми ще терпимо якось вкрай подивовані, що у спокійній погорді воно нас не вбило. Кожен бо янгол — жахливий
Перша публікація вірша. 1977 р. Селище ім. Матросова, Магаданської області. Інших джерел тексту не виявлено.