І діл поплив. Поплив рікою, І я, піднесений над ним, стремів у сонце, в отчий дім промінний. Ген над головою злітали з мене голуби біль-білі. Радісні горби - моїх дитячих літ вітрила - пливли в потоці. Тлумом тіл рожево-білих, ніби хмари, заткався обрій. Понад сил моїх - оговтати удари сердець, які струмінням кіл червоних сходили водою. А я стремлю в промінний дім. Світ - наді мною й піді мною, і я - під світом і над ним.
"Палімпсести". 3 частина