І віщий голос подали вітри. Ласкаві ластівки зашелестіли як листя лип. І крики замигтіли мені на лицях. Годі, очі втри, моя зажуро. Поночіє світ гойднувся обрій радості й докуки. Сідають ластівки — мені на руки і серце - поривається в політ.
Збірка "Палімпсести". Вперше переписано у листі до дружини від 11-15.09.1975 р.