йдучи Дорогою, на мене позирнула незнана жінка - враз мене вогонь пройняв Якась нестримна хіть всю душу огорнула /шаленим поривом всю душу огорнула/ //<і не з незна>// ///Я був, як сам не свій. Раптово запалав/// несамовитий жар в туж мить мене опав /і <ще> не/ Я стис її, зігнув перехилив і легко /і <ще> не/ //<вгору> // піднявши на руках у небеса поніс. /<підняв ї>/ //<до сонця>// ///<аж до небес поніс>/// Проміння сонячне будило міць у тілі а) залита сонцем вся височина далека /Яріло сонце, висота/ //<небесно>// ///<Нас со>/// а) Осяяна блакить б) Пліч-о-пліч ми наслись. Височина далека залита сонцем вся всю душу молоду це світло оплело і шал завирував. Отак колись свавілля /світивши з раю сили додало/ //<проміння раю>// ///<збудивши дикий шал.>/// ////<Мої чуття>//// *) Так сонць прадавніх стріли колись Адам пізнав поганських сонць тепло. /<відчув>/
* Ось жінка ідучи на мене позирнула - не знаю, вогонь її очей аж до кісток пройняв
Йшла жінка На мене дивлячись пройшла незнана жінка. Вогонь її очей аж до кісток пройняв