"Коли б не ти - оця зима..."

Коли б не ти — оця зима була б мені як нескінченна оскліла вулиця. Для мене без тебе і життя нема. Коли б не знав, що в тиші тиш і в пітьмі теміні немає твоєї свічки, що світає над тлумом спуджених узвиш, я збожеволів би давно. Щодень за днем, щорік за роком в набрякле дивлюся вікно і мигдалеве бачу око, Вітчизно, Матере, Жоно. Недоля ця, коли б не ти, мене б косою підкосила, коли б не ти, що проквилила і всі проглянула світи і, ніби райдуга, схилилась у сині ночі самоти.

Валентина Попелюх Кінець 1960-х.

"Магаданська" і "київська" версія "Палімпсестів". Вперше переписано в листі до дружини 7.01.1975 р.

Тільки аутентифіковані користувачі можуть залишати коментарі. Увійдіть, будь ласка.