Народжуйся на старість. Півжиття вже збавлено довіку, пів — для тебе. То навіть забагато. І не треба ні згадок, ні жалю, ні вороття. Стули губами цю розкриту рану і накажи повірити собі, що подумом ти відданий добі що вмреш за неї, що тобі кохана
Першопублікація незакінченого вірша (поетичної фрази) періоду ранніх "Палімпсестів". Найімовірніше написано під час етапування з місць позбавлення волі (Мордовські табори) на місце заслання - селище ім. Матросова, Магаданської області, тобто в лютому-березні 1977 р.