Многолітую вістителів паш високих, як епох, і віншую ненасиття в грудні грабілих тополь. Многолітую захланне майоріння кумача, многолітую коханих, многолітую печаль.
І печери. І провалля, многолітую світи, ті, що далями навальні, що не можу осягти ані серцем, ані оком, ані горлом, ні грудьми, славлю вроздріб, славлю оптом і горілку і кумир. Многолітую бровами, многолітую пером: як — ярами — хай ярами. Як горбом — нехай горбом!
Бути. Жити. Квітувати. Попри все і незважаючи на обставини.
Новорічні вітання від Василя Стуса написані в Києві між 1963 і 1965 рр.
Проте на межі 2022/2023 нічого не змінилося:
Бути. Жити і квітувати.