"Потрібен янгол помсти. Мій захисник..."

Потрібен янгол помсти. Мій захисник, мій щит, що не дозволить підупасти, не дасть зотліти в пеклі дорікань великосвітніх. Де ж ти, появись! Бо сходяться усі кінці. Всі ріки доходять гирл. І море невсипуще колотиться, і ремствує, і скоро — наперекір всім бідам — зареве. Тож не барись. Поквапся, помсти янголе, допоки гнів мій горній гороїжиться, допоки ув очах червоне марево переді мною безумом повзе.

Вірш написано наприкінці листопада - на початку грудня 1975 р. в лікарні для в'язнів ім. Гааза (м. Ленінград), після непобачення у Києві з дружиною на початку листопада. Вперше переписаний у листі до дружини від 3-4.12.1975 р.

dvstus@gmail.com
Тільки аутентифіковані користувачі можуть залишати коментарі. Увійдіть, будь ласка.