Сни складено у стоси, неначе кістяки. на відстані руки — ридання безголосе. Світ вишито хрестом, гудуть хрущі травневі, зла, що довліють дневі, ввижаються обом. Між нами стільки тьми, обснованої ночі, аж обірвали очі, аж посвітились ми.
dvstus@gmail.com
Інші публікації з "Збірка "Палімпсести""
ВАСИЛЬ СТУС арабською
2 черв.
Богоматір Василя Стуса
24 трав.
Михайлина Коцюбинська. Феномен Стуса.
11 трав.
"...думати... і творити себе..." Лист до дружини і сина від 30.04.-2.05.1983 р.
8 трав.
Христос воскрес, Вальочку, Христос воскрес!
14 квіт.
Вірш до сина 1975 р.
19 січ.
Більше статей