Сни складено у стоси, неначе кістяки. на відстані руки — ридання безголосе. Світ вишито хрестом, гудуть хрущі травневі, зла, що довліють дневі, ввижаються обом. Між нами стільки тьми, обснованої ночі, аж обірвали очі, аж посвітились ми.
dvstus@gmail.com
Інші публікації з "Збірка "Палімпсести""
Нурець
20 вер.
Мордовія: хроніка першого ув'язнення
29 серп.
"Ще вруняться горді Славутові кручі..."
29 серп.
АУСПІЦІЇ
28 лип.
"Оце збавляння довгих літ життя..."
28 лип.
Пірнач
26 лип.
Більше статей