Сни складено у стоси, неначе кістяки. на відстані руки — ридання безголосе. Світ вишито хрестом, гудуть хрущі травневі, зла, що довліють дневі, ввижаються обом. Між нами стільки тьми, обснованої ночі, аж обірвали очі, аж посвітились ми.
dvstus@gmail.com
Інші публікації з "Збірка "Палімпсести""
"Вельможний сон мене опав..."
21 квіт.
"Вона лежить, як зібгана вода..."
12 січ.
"Сховатися од долі — не судилось..."
11 січ.
Лист до дружини, сина та друзів від 31.12.1977 - 1.01.1978 рр.
30 груд.
Збірка "Палімпсести" (Магаданська версія, 1977-1979)
6 груд.
Збірка "Палімпсести" (Київська версія) серпень 1979 – травень 1980 рр.
28 лист.
Більше статей