Сни складено у стоси, неначе кістяки. на відстані руки — ридання безголосе. Світ вишито хрестом, гудуть хрущі травневі, зла, що довліють дневі, ввижаються обом. Між нами стільки тьми, обснованої ночі, аж обірвали очі, аж посвітились ми.
dvstus@gmail.com
Інші публікації з "Збірка "Палімпсести""
Історія з "заточкою", правами людини та бушлатом
23 лист.
ЗРОЗУМІТИ ВАСИЛЯ СТУСА
27 жовт.
"Гора за горою..."
13 жовт.
Мартін Гайдеггер. Чим є філософія?
11 вер.
"Наснилося, з розлуки наверзлося..."
31 серп.
"...Дай, Україно, чесного шляху, дай, Україно, гордого лику..."
24 серп.
Більше статей