Цей білий грім снігів грудневих оцей безокрай сподівань оця безодня полудневих винагород, немов карань цей спогад лижов і узлісся Святошин, тиша, свято. Днесь обмерзлий, ти скипівся весь і — окрай себе простелився. 14.1.1972 р.
Хоча датування варіанта вірша датоване часом попереднього ув'язнення в Київському КДБ, вірш не включено до "Часу творчості".