Ластічко моя, ласкавко!
Вітаю. Кохаю. І зичу добра,
твій Василь!
Пливуть видіння, пагорбами криті А за горою — паділ, буєрак... Цвітуть волошки в золотому житі І над смарагдом луки сяє мак У білій сукні мавка тонкорука ступає — ніби вічністю пливе. Кружляє мак. А над смарагдом луки уже нависло небо гробове.
Один із перших мордовських віршів В.Стуса. Включений до "київської" та "магаданської" версії "Палімпсестів".
