14 січня 1972 р. було заарештовано Василя Стуса.
Для поета розпочався дуже складний, і надзвичайно болісний процес навикання до життя в нових - нелюдських і несправдливих - обставинах.
У цьому протистоянні Василь Стус переміг: він створив "Палімпсести", виточив чеканний профіль обличчя, став символом особистісної та національної гідності для свого народу.
М'якість рис його обличчя, яка ще зберігалася на портреті Віктора Зарецького, а також на перших фотознімках, зроблених в перші години після арешту, невдовзі поступиться чеканному профілю обличчя, останнього періоду життя.
Проте ця м'якість, ця людяність були, і саме вони визначили суть творчості Василя Стуса. Інша річ, що інколи світ примушує поета закам'яніти, аби не поступитися ідеалами добра, справедливості та любові...