Біля метро "Хрещатик" щоранку зупиняється дитячий візок. Двірничка вибирає з чавунних урн накиданий мотлох — старі газети, ганчір'я, коробки з-під сірників, недокурки, навантажить ними візок і сквером каштанів рушає далі. А сьогодні, напередодні свята, вона вбрала найкращу спідницю з сатину, новенькі черевики й фуфайку, навіть візок прикрасила штучними квітами з поролону. Усмішка і задума на її обличчі творить рівновагу щастя.
Natalia
Інші публікації з "Збірка "Веселий цвинтар""
"Молочною рікою довго плив..."
2 жовт.
"Зазираю в завтра — тьма і тьмуща..."
30 вер.
"Громадяни, дотримуйтесь тиші..."
27 вер.
"О самото незграбна..." - першопублікація
16 серп.
ПЕРША СУДОВА СПРАВА ВАСИЛЯ СТУСА (1972 р.). Том 1.
11 черв.
"Сто дзеркал спрямовано на мене..."
29 бер.
Більше статей