Генріх Дворко (23.04.1931 - 7.07.2012) - вчений-хімік, громадський діяч, шістдесятник, президент Прип'ятської республіки культурних нон-конформістів.
Один із наймолодших в СРСР докторів хімічник наук (1966), активний учасник правозахисного руху. Створив лабораторію та відкрив вердазильний метод дослідження механізмів органічних реакцій. За активну громадянську позицію виключений з Академії наук УРСР і переведений в Інститут нафтохімії, де його керівником був навіть не кандидат наук. Попри офіційну заборону підготував десятки докторів та кандидатів хімічних наук.
Активно займався поширенням українського самвидаву, долучався до його виготовлення. Генріх Дворко - єдиний, хто зберіг примірник "Веселого цвинтаря" у 1972 р.: всі інші примірники (12 - 2 закладки друкарської машинки) були вилучені представниками КДБ чи спалені їх власниками. Консультував Дмитра Стуса під час кількарічного листування з КДБ-МВС СРСР з приводу дозволу на перепоховання тіла Василя Стуса в Україні.
Допомагав родинам репресованих, постійно опікувався родиною Івана та Леоніди Світличних. Під час перепоховання Василя Стуса, Юрія Литвина та Олекси Тихого штаб перепоховання знаходився в його квартирі на вул. Петровського.