"Скорбний хорал за стіною..." - Василь Стус, "Зимові дерева"

stus_czco/XYHEG09DR.jpeg
Пізній варіант вірша, який, утім, Василь Стус не включив до основного корпусу "Зимових дерев". Зберігається. Відділ рукописних фондів і текстології Інституту літератури НАН України ім. Т.Г.Шевченка. Фонд 170, од. зб. 741.

Скорбний хорал за стіною. І плаче дитина. За вікном - ластівки точать вечора ультрамарин. Поспішаючи, поки дощ землю не змочить. Темні фіранки на вікнах, мов крила благої темряви, Спущено. По кутках Сон налягає на плечі Налягає на плечі утома. В хитросплетінні звуків. Цілу ніч Снитиметься проміння Крізь зеленаві віти що падає і мигтить. Цілий прожито день Заради короткої хвилі Що феєрично осяяла Днини єдину мить. 5.3.1961 року

До основного корпусу збірки "Зимові дерева" поет включив не цей варіант вірша, а більш ранній, написаний за півтора роки до цього.

stus_czco/EgE24ArvR.jpeg
Зберігається. Відділ рукописних фондів і текстології Інституту літератури НАН України ім. Т.Г.Шевченка. Фонд 170, од. зб. 741

Скорбний хорал за стіною: діти розплакались. За вікном ластівки точать вечора ультрамарин, поспішаючи, поки дощ землю не змочить. Темні фіранки на вікнах, мов крила благої темряви, спущено. По кутках принишкло чекання. Ти, мабуть, прийшла з роботи, вечеряєш нашвидку, кудись поспішаєш в гості? До мене приходь. Я ждатиму. Тільки приходь. IX. 1959

За півтора роки, що минули між цими двома варіантами, докорінно змінено фінал вірша, що дозволяє припустити, що романтичне доармійське минуло (мова про варіант 1959 року), витіснене новими обставинами та враженнями. Незважаючи на це, у 1969-му, коли поет закінчував остаточне формування "Зимових дерев", згадка про це відчуття все ще залишалася в його пам'яті, і поет, обираючи між двома варіантами, віддав перевагу більш романтичному.

Цікавою тут також є незмінна загальна стилістика та образність твору, яка не залишає сумнівів в орієнтації молодого поета на урбаністичну естетику, яка домінує навіть у забарвленій романтизмом ранній модерній ліриці. Поштовхом до написання вірша може бути факт знайомства з Любов'ю Маєвською (Денисюк у дівоцтві), з якою Василь Стус познайомився саме у вересні 1959 року, коли перебував на вчительській конференції, що відбувалася над Бугом на Кіровоградщині.

stus_czco/TlaH509Dg.jpeg
Випускники 1959-го року Сталінського педагогічного інституту за спеціальністю українська мова, література та історія. З архіву Дмитра Стуса.
dvstus@gmail.com