"І ніч ночей, і стогін паровозів..." [Б]

І ніч ночей, і стогін паровозів, котрим грудний мій передує крик. О як ти звик, ввігнавши в очі сльози, на рідний навертатися поріг. Грудних бентег — ані передихнути, зажеврів жаль моїх старих батьків. Дай, Боже, сили — віддаль перебути, об мури не оббивши кулаків. Ця ніч ночей, як паровоз зітхає, ані в одному оці сну нема. Маліє світ, планета сновигає, і бродить Мефістофель крадькома.

Тільки аутентифіковані користувачі можуть залишати коментарі. Увійдіть, будь ласка.