Й.-В.Гете. "Всяк радо прагне загубитись..." / "Eins und alles..." (1821)
Йоганн Вольфганг Гете (28.08.1749, Франкфурт-на-Майні - 22.03.1832) - останній поет світового універсуму. Ідеолог літературного руху «Буря і натиск», яке вважало головним завданням автора створення в образі героя вольової, сильної особистості. З листопада 1775-го на запрошення герцога приїжджає до Веймара і має значний вплив у герцогстві. Найвідоміший твір - "Фауст". Має наукові праці з порівняльної морфології рослин і тварин, фізики, геології, мінералогії та медицини. Головною працею вважав теорію світла, відкинуту сучасною наукою. У 1972 р. під час попереднього слідства в КДБ Василь Стус щодня перекладав кілька його творів. Цей переклад входить до зб. "Час творчості" (1972 р.). Остаточно дороблений автором і 1973 р. і переписаний у листі до дружини від 22.05.1973 р.
Всяк радо прагне загубитись,
щоб до безмежжя долучитись
без надміру — все піде в лад!
Бо ні бажання, ні воління,
ні обов’язків, ні служіння —
лиш насолода самозрад.
Пройми, душе світів, серця нам —
на прю із духом світу станем,
на цей щонайсвятіший бій.
Хай добрі духи нами владять,
майстерно, з успіхом провадять
туди, де наш творець святий.
Щоб створене перетворити,
не дати клякнути і скніти —
май діло, вічне і живе!
І те, чого нема, — постане
на землю, в сяєво багряне.
Життя бо всіх до себе зве.
Все має рухатись, творитись,
набравши образу, мінитись.
Мить — то уявний супокій.
Рух вічності усе проймає,
а що у твердь себе ховає —
на прах обернеться гнилий.
