Як повільно з уже забутого досвід нас возносить знов змайстрованими, м'який, безмежно і в недотичному живе: там починається слово його значення перевищує себе тихо /його <ціна>/ бо дух, що поєднався з нами, хоче цілком певним бути, щоб нас поєднати.
/<Як повільно разом з призабутим досвід>/
Як повільно нас возносить досвід /<поверта>/ з того, що було давно колись
Поетичні фрази Василя Стуса на тему осмислення і поетичного перрекодування досвіду, що починаються словами "Як повільно...". Друкується вперше. Середина 1960-х.