Цитати8 бер.

Юрій Шевельов про поезію Василя Стуса

stus_czco/NyLwtF8MR.jpeg
Юрій Шевельов (літературні псевдоніми – Григорій Шевчук, Юрій Шерех, 17.12.1908 - 12.04.2002, Нью-Йорк, США) - мовознавець, літературознавець і мистецтвознавець. Викладав у Харківському університеті (1939 – 1943), де з 1941 р. завідував кафедрою української філології. У книзі “Друга черга” дає цікаву характеристику Харкова “Хвильового і ВАПЛІТЕ, Курбасового “Березоля”). У знаковій книзі "Не для дітей" - характеристику життя в окупованому німцями Харкові. Один із фундаторів МУРу (Мистецький Український Рух), заснованого 1945 р. у Німеччині. Автор книг "A Historical Phonology of the Ukrainian Language" (1979), та“Українська мова в першій половині двадцятого сторіччя, 1900 – 1941” (1989). Написав першу грунтовну передмову до "Палімпсестів", розшифрованих Надією Світличною.

"...можна розхапати рядки Стуса на всілякі й навіть взаємозаперечні політичні програми. Але суть не в цьому, і поезія лежить далеко від цього. Суть у знайденні себе в світі шпиків, сексотів, стукачів, колючих дротів і знелюднення. Знайдення себе — це знайдення української людини...

... його поезія насамперед не поезія знахідок, а поезія знаходження. Якщо назвати його героями настрої й почуття, то ці герої в усіх його кращих творах взяті в русі, в процесі самоформування. Найбільше досягнення цієї поезії в схопленні народжуваних емоцій, душевних рухів у процесі їхнього оформлення..." (Юрій Шевельов. Трунок і трутизна).

dvstus@gmail.com