Василь Стус про особливості української духовності - цитата з "Феномену доби" 

Літературознавство

ВАСИЛЬ СТУС про розвиток нашої духовності…

Цитата-оцінка Василя Стуса стану українського радянського літературознавства 1973 р.

Цитати

Василь Стус: "Люди ведуть паразитарне існування - на науці, що є тільки quasi..."

Юрій Шевельов про суть "Палімпсестів" Василя Стуса.

Юрій Шевельов про поезію Василя Стуса

"...нівеляція людської особистості соціально дуже небезпечна, оскільки вона продукує радіоактивний розпад духовної деградації душі..."

Василь Стус про нівеляцію людської особистості

Роздуми В.Стуса про вірші Шевченка періоду заслання у листі до батьків 1975 р.

Василь Стус про вірші Шевченка на засланні

«Мені дуже подобається теза гуманізму, за якою до всього живого
(рослин і тварин) треба ставитися, як до людини. І те, що людина повинна жити, як усесвіт малий. (Цитата з листа від 4.03.1984 р.).

"...людина повинна жити, як усесвіт малий..."

"Людина завжди мусить відчувати єдиний обов’язок — бути вдячним сином землі..." (Зі статті "Зникоме розцвітання особистості").

Людина...мусить...бути

Міркування Василя Стуса про постать поета: відштовхуючись від цитати Жана Кокто.

"Поет - у принципі опозиціонер..."

Василь Стус про велику мету в житті людини.

Мета і людина

Василь Стус про любов і озлобленість людини.Зі сказаного сину під час другого арешту 1980 р.

Любов і ненависть

«Коли злочинцями стають літератори — це дуже небезпечні для суспільства сигнали..." (Василь Стус. Кримінальна справа 1972 р.)

«Коли злочинцями стають літератори — це дуже небезпечні для суспільства сигнали..."

"Воля — найвище в світі, чого потребує людина...". Василь Стус про волю і обов'язок.

"Воля — найвище в світі, чого потребує людина"

"Людина - це обов'язок, а не титул". Фрагмент листа до сина із роздумами про те, як стати людиною від 14.09.1981 р.

"Людина - це обов'язок, а не титул..."

Веикдень Василя Стуса 1978 р. і його інтерпретація слова "любов"

Великдень. Любов...

"...оце лише добився до місця і вже повторюю: ще такого не було, щоб хоч якось не було..." (З листа до дружини від 13.12.1980 р.).