Кому — жити, а кому — не жити. Тільки серце трудити своє. Обирай дорогу, посполитий. Є кормига, коли шия є. Кожна п'ятирічка — крові річка, доки ноги витягнеш — копай. А помреш — і втіха невеличка, що ти — пекло будував чи рай. Ой же й рай — скидається на пекло, жили витягаючи, будуй за стражданням — все життя полегле...
Незакінчена поетична замальовка періоду роботи над збіркою "Веселий цвинтар". Автограф у загальному-зошиті темно-зеленого кольору кінця 1960 - початку 1970-х років.