Національне питання в ретроспективі. Василь Стус, О.Довженко, І.Пулюй, С.Руданський С.Єфремов та ін. про проблеми розбудови укр. культури в Російській імперії та СРСР.

Публіцистика

ДЕЩО З ДУМОК НАШИХ ПОПЕРЕДНИКІВ ПРО НАЦІОНАЛЬНЕ ПИТАННЯ НА УКРАЇНІ ТА ПРО ЇЇ СЬОГОДНІШНЄ БУТТЯ

«Коли злочинцями стають літератори — це дуже небезпечні для суспільства сигнали..." (Василь Стус. Кримінальна справа 1972 р.)

Цитати

«Коли злочинцями стають літератори — це дуже небезпечні для суспільства сигнали..."

Відкритий лист до головного редактора журналу "Вітчизна" на захист Івана Жзюби (1969).

МІСЦЕ В БОЮ ЧИ В РОЗПРАВІ?

"За літописом Самовидця" включений до складу київської та магаданської версії"Палімпсестів".

Збірка "Палімпсести"

ЗА ЛІТОПИСОМ САМОВИДЦЯ

Лист Василя Стуса від 28.07.1970 р. до ЦК КПУ та КДБ УРСР на захист заарештованого Валентина Мороза.  

Лист до ЦК КПУ (Копія: до КДБ при Раді Міністрів УРСР)

"Перебіжи до них, як хочеш мати..." - вірш орієнтовно 1970 р., що має виразне публіцистичне забарвлення. 

Ранні вірші та експерименти

"Перебіжи до них, як хочеш мати..."

Кому — жити, а кому — не жити.
Тільки серце трудити своє.
Обирай дорогу, посполитий.
Є кормига, коли шия є.
Кожна п'ятирічка — крові річка,
доки ноги витягнеш — копай.
А помреш — і втіха невеличка,
що...

"Кому — жити, а кому — не жити..."

"Їй-богу, страшно в цьому світі жить..." - орієнтовна дата написання 1965-1966 рр. Тематика пов'язана з відрахуванням з аспірантури (1965) чи з примусовим звільненням за "власним бажанням" з Архіву літератури (1966).