"На однакові квадрати..."

На однакові квадрати поділили білий світ. Тільки нащо це? Не знати, нащо. А вселенський гніт чавить ката, чавить жертву, безневинного — нема. Всім судилося померти за замками сімома. На квадрати людське горе поділили — і радій, укоряючись покорі, бо Господь нагородив божевіллям переселень, конкуренцією зла. Ти мене даремне, леле, в світ неправди привела. Душ намарне ґвалтування без причини, без мети. Соти ярого страждання, пустографки самоти.

28.1.1972 р.

Вірш включено поетом також до збірки "Палімпсести".

Тільки аутентифіковані користувачі можуть залишати коментарі. Увійдіть, будь ласка.