"На тихі води і на ясні зорі..."

На тихі води і на ясні зорі паде лебідка білими грудьми. Вдар блискавко, і громе прогрими, коли не розпростерти крил — у горі. Зелені села, білі городи і синь-ріка, і голуба долина, і золота, як мрія, Україна — о не зникайте! Краю мій, зажди мене на смертні кидати пороги і навертати на тверді путі. Там, де копита кóня вороного розбризкали геть ярі іскри, ’дного із днів була відкрилася дорога, та при самій урвалася меті.

"Магаданська версія" зб. "Палімпсести".

dvstus@gmail.com
Тільки аутентифіковані користувачі можуть залишати коментарі. Увійдіть, будь ласка.