Посадити деревце — залишити про себе найкращу пам'ять. І вони стали висаджувати вздовж колючого дроту квіти, кущі, дерева. Дикий виноград обснував гострі шпичаки, розвісив лапате листя і навіть попускав синюваті грони, повився повій, трублячи в поблідлі сурми ніжності. Коло горожі порозпускались такі півники, півонії, жоржини, що заберуть очі і не повернуть. Начальство, перевіряючи, як вони виконують взяті соцзобов'язання, завжди ставило проти графи "заходи по естетичному вихованню ув'язнених": ведеться на високому ідейно-політичному рівні. Одні тільки підписи високого начальства їм нагадували забуті шпичаки дроту.
Natalia
Інші публікації з "Збірка "Веселий цвинтар""
"Молочною рікою довго плив..."
2 жовт.
"Зазираю в завтра — тьма і тьмуща..."
30 вер.
"Громадяни, дотримуйтесь тиші..."
27 вер.
"О самото незграбна..." - першопублікація
16 серп.
ПЕРША СУДОВА СПРАВА ВАСИЛЯ СТУСА (1972 р.). Том 1.
11 черв.
"Сто дзеркал спрямовано на мене..."
29 бер.
Більше статей