"Повернення Орфея"

Харон суворо мовив: ні! Паром відчалив. До Тенара надходить чорнокрила хмара, в вечірнім палена огні. І причувалося мені: гучить стривожена кифара: Запевне, смерть тобі не пара, ганебна смерть на чужині. І знову “Ні!“ І в дужім тоні ударив грім. І дощ. І град. І рвуться сідлані комоні з печери, до світів, назад. Принишкли привиди похмурі, і дальні далі на меті: Ще варто жити, заки бурі клечають хмари золоті.

Вірш включено до третього розділу "Зимових дерев", що має назву "Ранні поезії та експерименти". У збірці він датований 1959 р. У чорновому автогафі також маємо дату 30.09.1961 р. Переписаний у листі до дружини та сина від 8.05.1974 р. (без назви).

dvstus@gmail.com
Тільки аутентифіковані користувачі можуть залишати коментарі. Увійдіть, будь ласка.