(17 грудня 1908 - 12 квітня 2002)
Юрій Володимирович Шевельов (літературні псевдоніми – Григорій Шевчук, Юрій Шерех), мовознавець, літературознавець і мистецтвознавець, народився 17 грудня 1908 року в м. Ломжа (Польща).
У 1910 р. переїхав з батьками до Харкова, де закінчив 13-ту трудову, а потім торговельно-промислову школу. У 1931 р. закінчив Харківський педагогічний інститут професійної освіти, який було створено на основі історико-філологічного факультету Харківського університету.
Юрій Шевельов був талановитим учнем й продовжувачем видатного українського мовознавця Леоніда Булаховського. Здобувши вищу освіту, Шевельов протягом семи місяців залишався безробітним, аж поки у вересні 1931 р. не влаштувався в Харківський комуністичний газетний технікум викладачем української літератури.
З 1933 до 1939 року був викладачем української літератури, потім доцентом Інституту журналістики. У 1939 р. захистив кандидатську дисертацію (керівник Л. А. Булаховський), викладав у Харківському університеті (1939 – 1943), де з 1941 р. завідував кафедрою української філології.
У своїй книзі “Друга черга” Ю.Шевельов дає характеристику довоєнного Харкова “Харків Хвильового і ВАПЛІТЕ, Курбасового “Березоля”, виставок АРМУ в залах колишнього монастиря, непримиренно палких диспутів у будинку літератури ім. Блакитного на Каплунівській, Курсів сходознавства, українського студентства, українського походженням, душею, програмою і прагненням, поволі українізованих заводів і установ, неповторний, невідтворний, сповнений життя і безумудерзання. Третій Харків, Харків нашої молоді.” (Шевельов, Ю. Друга черга. Література. Театр. Ідеології /Ю.Шевельов. – [Б.м].: Сучасність, 1978. – С.20.
Дуже цікаву характеристику життя в окупованому німцями Харкові дав Ю.Шерех у книзі “Не для дітей”.
Де б не жив Юрій Шевельов, де не працював – Харків завжди був у серці письменника, книги Шевельова – це своєрідна енциклопедія харківського життя, життя української інтелігенції, студентства.
Напередодні Другої Світової війни Юрій Шевельов виступав у харківській пресі як театральний і літературний критик. У 1943 р. він виїхав до Львова, 1944р. – емігрував до Німеччини. По закінченні війни перебував у Мюнхені, викладав в Українському Вільному Університеті (1945 – 1949), де отримав звання доктора слов’янської філології. Пізніше викладав українську і російську мови у м. Люнд (Швеція). У 1950 р. переїхав до США, де працював у Гарвардському, потім у Колумбійському університетах на посаді професора. Обирався президентом УВАН (Української Вільної Академії Наук) в Нью-Йорку (1959 – 1961, 1981 – 1986), а з 1989 р. – почесний президент УВАН.
Юрій Шевельов брав активну участь у науковому та культурному житті української діаспори, був одним із фундаторів МУРу (Мистецький Український Рух), який створено у 1945 р. в Німеччині, у 1945-49 рр. Ю.Шевельов був заступником голови МУРу. Його ім’я значиться серед засновників об’єднання українських письменників “Слово” (Нью-Йорк, 1954). Шевельов був редактором журналів “Арка” (1946-47) та “Сучасність” (1978 – 1981), організатором товариства “Друзі Харкова” (Нью-Йорк).
Ю.Шевельов – автор численних праць з історії українського мовознавства (морфології, синтаксису та лексикології), порівняльного аналізу української та інших слов’янських мов. Його дослідження видавалися українською, німецькою та англійською мовами: “Граматика української мови” (ч. 1 – 2, 1934, у співавт.), “Нарис сучасної української літературної мови” (1951), “Синтаксис сучасної української літературної мови. Просте речення” (1951), “Друга черга. Література. Театр. Ідеології”, “Головні правила українського правопису”, “Думки проти течії”, "The Syntax of Modern Literary Ukrainian" (1963),"A Historical Phonology of the Ukrainian Language" (1979), “Українська мова в першій половині двадцятого сторіччя, 1900 – 1941” (1989), „Історична фонологія української мови” (2002) та ін.
У 2001 р. вийшли друком мемуари “Я – мене – мені… (і довкруги). Спогади”. У першому томі (“В Україні”) йдеться про життя, навчання та роботу у Харкові в 1915 – 1943 рр., спілкування та співробітництво зі студентами і викладачами університету.
Від початку 90-х рр. ХХ ст. Ю.Шевельов підтримував зв’язки з відновленим Харківським історико-філологічним товариством (ХІФТ). Саме завдяки активній діяльності вченого були знайдені кошти на видання перших томів нової серії „Збірника ХІФТ”. У 1994 р. Ю.Шевельов стає першим почесним членом Товариства.
У 1998 р. до 90-річчя з дня народження Ю.Шевельова працівниками УВАН і НАН України та Інституту літератури ім. Т.Г.Шевченка були підготовлені й видані матеріали до бібліографії вченого.
Видатний вчений пішов з життя 12 квітня 2002 р. у Пресвітеріанській лікарні у Нью-Йорку. Юрій Шерех є найвідомішим і найпопулярнішим літературознавцем українського зарубіжжя. Його творча спадщина становить майже 900 праць і займає визначне місце у скарбниці як української, так і світової науки.
На основі матеріалу korolenko.kharkov.com