Сховатися од долі — не судилось. Ударив грім — і зразу шкереберть пішло життя. І ось ти — все, що снилось, як смертеіснування й життєсмерть. Тож іспитуй, як золото, на пробу коханих, рідних, друзів і дітей: ачи підуть крізь сто своїх смертей тобі услід? Ачи твою подобу збагнуть — бодай в передкінці життя? Чи серцем не жахнуться од ознобу на цих всебідах? О, коли б знаття… Та відчайдушно пролягла дорога несамовитих. Світ весь — на вітрах. Ти подолала, доле, слава богу. На хижім вітрі чезне й ниций страх.
Збірка "Палімпсести". Ранній варіант вірша включений до збірки "Час творчості" ("У затишку прожити не судилось...").
Переклади на російську:
От доли мне печальной - не укрыться. Ударил гром - и, вспыхнув, догореть стремится жизнь. Тебе она лишь снится, как смертебытие и жизнесмерть. А значит, всех испытывай, как злато, на пробу - и любимых, и детей: пойдут ли сквозь дыхание смертей они с тобой? Постигнут ли к закату своей судьбы - инаковость твоей? Останутся ли сильными, пока ты в кругу всебед, в труднейшей из ролей? Но так дерзка отчаянных дорога, что в мир ведет, стоящий на ветрах. И торжествует воля, слава Богу. И хищный ветер изгоняет страх.
Переклад Яни-Марії Курмангаліни (Москва, 2017, вперше опубліковано "Дружба народов", 2018, № 2, С. 161. Інші переклади на рос. та білоруську мови С. 156-164, в рамках "Мінської ініціативи", Студія порівняльного поетичного перекладу "Шкереберть").