"Так явно світ тобі належать став..."

Так явно світ тобі належать став, що, вражений дарованим багатством оцього дня, відчув, як святотатство: блукати лісом, йти межи отав, топтати ряст, аби спізнати в зорі наближення своїх гріховних прав. Рушай вперед. І добротою хворий, розтань росою димною між трав.

Вірш також включено до корпусу "Палімпсестів".

Тільки аутентифіковані користувачі можуть залишати коментарі. Увійдіть, будь ласка.