Трамваї, гроші і серця, комоди й долі спливають плавом без кінця брудні і голі. Дерева, авта, журавлі, яри і мрії підносять на однім крилі зморенні виї. Крамниці щастя і міста, паркани й мури - усе несе вселенська мста в однім алюрі. Все прагне заплисти за край, щоб того світу почути пісню диких зграй несамовиту. І увостаннє пригубить отрути чару, як сонце злякано спішить зайти за хмару. І ти - піддайся течії, що дух поймає і в'ється контуром, гаї і дні ковтає.

Ріка Лєта. Аляска. Автор: TMillerCA - English Wikipedia[1], CC BY-SA 3.0, https://commons.wikimedia.org/w/index.php?curid=1535633

Єдиний автограф цього твору зберігся у зошиті світло зеленого кольору, де В.Стус робив нотатки з культурології та естетики. Датування "квітень-травень", рік не вказано. Очевидно період заслання 1977-1979 рр.

Тільки аутентифіковані користувачі можуть залишати коментарі. Увійдіть, будь ласка.