Вже цілий тиждень обживаю хату. Здається, і навикнути б пора. Стілець і ліжко, вільних три квадрати, що сповнені цілющого добра небес просвітлих. Сонця синє груддя аж ломиться у затісне вікно. Оце тобі про славу і огуддя. Оце воно, життя. Оце — воно.
20.1.1972 р. Камера попереднього ув'язнення Київського КДБ. 8-й день після арешту