Їх було двоє — прибиральниця і двірник...

Їх було двоє — прибиральниця і двірник. Вони сиділи на Володимирській гірці — там, де видно увесь Труханів острів, Дарницю і навіть поближні трамваї, і жваво обговорювали замацану статтю "Як ми готуємо пленум райкому". Між ними спалахнула жвава дискусія, в якому районі міста пленуми проводяться якнайкраще. Двірник був настирливий, але прибиральниця не здавалась: по пам'яті вона цитувала Брєжнєва. Докази її, майже незаперечні, таки справляли враження, бо двірник скільки не опирався, мусив був здатися. З кишені він дістав загорнений у газету сніданок — цибулю, хліб, кусень сала й пляшку води, щедро розполовинив, віддавши їй більшу частину хліба, цибулі і навіть сала. Поївши й попивши, прибиральниця дістала з-за пазухи зашмарованого вузлика, висипала в жменю дріб'язок, піднесла до очей і стала підраховувати навпомац. Напевне, вона збиралася розрахуватися за снідання, але двірник зробив королівський жест: мовляв, не треба платні, він сьогодні частує.

Тільки аутентифіковані користувачі можуть залишати коментарі. Увійдіть, будь ласка.