Земля зібгалася, плавка, немов вода. Усепрощальна здолала стати, щоб благальна помічена була рука. Хустина - голуба і сииня, між золотих, як степ, пожеж. Її скорбота тане в тінях як ти - у тінях тахнеш теж.
3-тя незакінчена частина "Палімпсестів".
dvstus@gmail.com
Інші публікації з "Збірка "Палімпсести""
"Тільки тобою білий святиться світ..." - до дня народження дружини Василя Стуса
18 черв.
"Десь цвіте Софія, мов бузок..."
15 трав.
Рільке: всі переклади Василя Стуса
8 трав.
Астероїд із назвою STUS
7 квіт.
Надія Світлична: Етап. Розмова зі Стефою Шабатурою
1 квіт.
"Москва. Столиця. В сотні лиць..."
28 бер.
Більше статей