Земля зібгалася, плавка, немов вода. Усепрощальна здолала стати, щоб благальна помічена була рука. Хустина - голуба і сииня, між золотих, як степ, пожеж. Її скорбота тане в тінях як ти - у тінях тахнеш теж.
3-тя незакінчена частина "Палімпсестів".
dvstus@gmail.com
Інші публікації з "Збірка "Палімпсести""
Богоматір Василя Стуса
24 трав.
Михайлина Коцюбинська. Феномен Стуса.
11 трав.
"...думати... і творити себе..." Лист до дружини і сина від 30.04.-2.05.1983 р.
8 трав.
Христос воскрес, Вальочку, Христос воскрес!
14 квіт.
Вірш до сина 1975 р.
19 січ.
Ранок 6 січня 2023 р. на Байковому
6 січ.
Більше статей