Земля зібгалася, плавка, немов вода. Усепрощальна здолала стати, щоб благальна помічена була рука. Хустина - голуба і сииня, між золотих, як степ, пожеж. Її скорбота тане в тінях як ти - у тінях тахнеш теж.
3-тя незакінчена частина "Палімпсестів".
dvstus@gmail.com
Інші публікації з "Збірка "Палімпсести""
Вірш до сина 1975 р.
19 січ.
Ранок 6 січня 2023 р. на Байковому
6 січ.
Нурець
20 вер.
Василь Стус і тема смерті
12 вер.
Мордовія: хроніка першого ув'язнення
29 серп.
"Ще вруняться горді Славутові кручі..."
29 серп.
Більше статей