Блажен, хто тратити уміє

Блажен, хто тратити уміє, коли заходить час утрат, аби лишалася надія і виростала востократ, що білий світ – він завжди білий і завжди добрий – білий світ. Хай ти у ньому – син несмілий, кого пройняв циганський піт, а все ж буття твоє – у леті, і в ньому – порятунок твій. Вся суть твоя – лише в поеті, а решта – тільки перегній, що живить корінь. Золотіє над осінь яблуневий сад. Блажен, хто тратити уміє, коли заходить час утрат.

Тільки аутентифіковані користувачі можуть залишати коментарі. Увійдіть, будь ласка.