"Так і живи: шукай утрачене..." - "Час творчості", "Палімпсести". Варіант орієнтовно 1977 р. На світлині - експозиція Горлівського музею Василя Стуса.

Збірка "Час творчості / Dichtenszeit"

"Так і живи: шукай утрачене..."

Юрма жінок (мов поховальний хід)
руйнує грубі мури, мов картонні.
І гони прагнень, пристрастей, агоній
чергуються з бідою вперебрід.
І душу спалює незнаний встид,
і обпікає сніг гарячі скроні,
а ворон...

Юрма жінок (мов поховальний хід)

Мене вже друзі одцурались,
і рідні попризабувались,
і все, що горбиться за муром,
уже світ за очі спішить.
Те, що любив я — відкохалось,
що втратив — вік за мною гналось,
а вороння у три зажури
крильм...

Мене вже друзі одцурались

Наді мною синє віко неба,
сіро-чорна, як земля, труна
обшиває душу. Так і треба:
вже остання лопнула струна,
вкрай напнута сподіванням. Досить:
бо немає стерпу. Твій кінець
умовляє, научає, просить —
...

Наді мною синє віко неба

Щаблі життя: відслонення душі
промежи злежалих і сланцюватих
одмерлих душ — старого родоводу
нагірньої біди. Пропахлі смертю
справіку неоговтаних бажань,
що, в землю втоптані, підносять руку,
неначе п...

Щаблі життя: відслонення душі

За шибами туркочуть голуби
і горобці виспівують щасливі,
перегуки і гамори грайливі
все хлюпають об шиби, мов прибій,
так дивно відгороджений вікном
і зависоким муром. Синь небесна
до тебе прихиляєтьс...

За шибами торкочуть голуби

Ти, янголе, закинутий у пекло,
настачене собі за власний прогріх —
цю понадмірну відданість шляхам
будучих літ — уже спізнав чекання,
коли ж відслоняться тобі світи,
занадто добре знані, ще до твого
н...

Ти, янголе, закинутий у пекло

Вороння пролетіло в сусіднім вікні,
наче груддя біди в вечоровім огні,
наче помахи долі: нещасний, дивись,
як червоно і чорно твої пойнялись
роки сховані. Літа без зелен-садів,
коридори ночей обгоріли...