Я так і не збагнув і досі ще не знаю, чи світ мене минає чи я його минув. Днедавнє завзялось у снінні чарувати. Та й знакомиті дати мені проставив хтось! Світ повен сподівань, мов став, що ні схлюпнеться. І царство це — минеться без клятв і без карань.
dvstus@gmail.com
Інші публікації з "Збірка "Палімпсести""
"Зазираю в завтра — тьма і тьмуща..."
30 вер.
ПОВЕРНИ МЕНІ НІЧ... (одна з перших публікацій Василя Стуса в незалежній Україні)
10 лип.
"Це місто – давніх мрій..."
4 черв.
"На вітрі палає осика..."
31 трав.
"Ту келію, котра над морем..."
2 трав.
"Як добре те, що смерті не боюсь я..." // "Qué alivio no temer a la muerte..."
29 квіт.
Більше статей